Ради ВПО: інструмент впливу чи формальність?

Оцінка адвокаційного потенціалу та інституційної спроможності Рад ВПО Закарпатської області

152 ВПО респондентів
27 Рад ВПО
100 членів Рад ВПО
Закарпатська область

Вступ та контекст дослідження

У рамках проєкту «Єдність та взаємодія: посилення адвокаційної та інституційної спроможності Рад ВПО в Закарпатті», що реалізується за підтримки Міжнародного фонду «Відродження», було проведено комплексне дослідження діяльності дорадчо-консультативних органів з питань внутрішньо-переміщених осіб.

Даний звіт синтезує дані, отримані з кількох джерел: кількісного опитування 152 ВПО, аналізу офіційних відповідей на запити від 70 органів влади (ОМС та РВА), результатів самооцінки 100 членів Рад ВПО та глибинних інтерв'ю у межах фокус-груп.

Мета аналізу - об’єктивно оцінити їхню інституційну спроможність, виявити системні бар'єри у взаємодії та сформувати дорожню карту для посилення голосу ВПО у громадах Закарпаття.

Результати опитування ВПО

Портрет респондента

Демографічний зріз учасників показує значну перевагу жінок. Більшість респондентів знаходяться у найбільш економічно активному віці.

91,4%

Жінки серед опитаних

Вікова структура та активність

Найбільшу активність в опитуванні проявила категорія 26–55 років, що свідчить про високий потенціал до залучення цих людей до роботи Рад.

Географія переміщення

Респонденти прибули з різних регіонів, що найбільше постраждали від бойових дій. Розуміння походження допомагає Радам ВПО формувати культурні та інтеграційні програми. Домінує східний вектор.

  • Донецька обл.
  • Луганська обл.
  • Харківська обл.
  • Херсонська обл.

Географічний парадокс

Дослідження виявило: чим більша громада, тим складніше Раді ВПО «достукатися» до людей.

Ужгород

Зона ризику

Голос Ради втрачається у масштабах міста. Потрібна цифровізація.

Берегово

Зона розвитку

Активна громада, але рівень глибокої обізнаності потребує зміцнення.

В. Бичків / Іршава

Зона успіху

ВПО знають членів Ради особисто.
Висока довіра через прямий контакт.

SUCCESS
LIMITS
Малі громади
Великі міста

Ключовий інсайт: прірва обізнаності

Це найтривожніший показник дослідження. Майже половина респондентів не знають про існування Ради ВПО (стосується великих громад). Це вказує на необхідність покращення комунікаційної стратегії.

Канали комунікації

Звідки ВПО дізнаються про новини? Традиційні методи (оголошення на стендах) програють цифровим каналам. "Сарафанне радіо" (друзі/знайомі) залишається потужним, але неконтрольованим каналом.

Аналіз розриву: сприйняття vs реальні потреби

Ми порівняли напрями, де роботу Рад вважають результативною (золота зона), із напрямами, які є найбільш затребуваними серед ВПО (синя зона). Результати демонструють зміщення фокусу на гуманітарну допомогу, тоді як існує значний запит на системну адвокацію та житлові рішення.

Головний інсайт

Наразі Ради сприймаються переважно як центри гуманітарної підтримки, що дещо обмежує їхню роль у стратегічних питаннях.

Існує високий очікуваний запит (понад 90%) на захист прав та вирішення житлових проблем, де вплив Рад поки відчувається найменше.

"Ми хочемо бачити Раду як суб'єкта політики, а не просто як волонтерський штаб"

Бар'єри на шляху до ефективності

Основними перешкодами є інформаційний вакуум та сприйняття Рад як консультативних органів без реальних повноважень.

Очікування та потреби

Житлові програмиПріоритет #1
ПрацевлаштуванняВисоко
Юридичний супровідЗатребувано
Психологічна підтримкаЗатребувано
Культурна інтеграціяНизько

"Ради ВПО повинні мати суттєвіший голос та впливати на розподіл житла та бюджету громади"

Міф про пасивність спростовано

Більшість респондентів, які не беруть участі в роботі Рад,
— це не «байдужі», а «незалучені».

60%

Хочуть долучитися

Але не знають механіку входу або чекають на пряме запрошення

Низький

Поріг входу

Ради часто працюють як «закриті клуби» для вузького кола активістів

Готовність до участі (Ужгород та область)

Проблема не в людях, потрібна широка воронка залучення

Результати оцінки ОМС/РВА

Інституційна реальність у цифрах

Моніторинг 27 органів влади (1 ОВА, 6 РВА та 20 територіальні громади)

Статус Рад

27 / 2

Діючі / Створюються*

Планування

33%

Мають затверджений план

Активність

3.6

Засідань на рік (сер.)

Склад (ВПО)

39%

Частка ВПО у Радах

← ЗАХІД

Географічна структура Рад ВПО

СХІД →
Обласний рівень
Закарпатська обласна військова адміністрація
Ужгородський р-н
Ужгородська РВА
м. Ужгород
Перечинська
Ставненська
Оноківська
Мукачівський р-н
Мукачівська РВА
м. Мукачево
Свалявська
В. Коропецька
Нижньоворітська
Кольчинська*
Берегівський р-н
Берегівська РВА
м. Берегово
Вилоцька
Пийтерфолвівська
Кам'янська
Хустський р-н
Хустська РВА
м. Хуст
Іршавська
Вишківська
Колочавська
Тячівський р-н
Тячівська РВА
м. Тячів
Нересницька
Солотвинська
Тересвянська*
Рахівський р-н
Рахівська РВА
м. Рахів**
Великий Бичків
РВА
У процесі створення
Територіальна громада (ТГ)
Відповідь не отримана

*Тересвянська та Кольчинська ТГ задекларували процес створення Ради.
**Рахівська ТГ не створювала Раду ВПО

Аналіз складу Рад: хто насправді приймає рішення?

Відмінності у моделях формування Рад ВПО залежно від рівня органу влади

Стандарт

Районний рівень:
«Стандартизована модель»

Районні військові адміністрації найбільш суворо дотримуються рекомендацій Постанови КМУ №812.

Кількість:

Майже всюди склад становить 18–19 осіб.

Пропорція ВПО:

Найвищий відсоток залучення. У більшості РВА (Берегівська, Мукачівська, Рахівська, Ужгородська) ВПО складають майже 50% складу (9 з 18 осіб).

Висновок: РВА виглядають як найбільш збалансовані органи з точки зору представництва «влада / ВПО»

Масштаб

Міський рівень:
«Відкрита модель»

У великих містах Ради ВПО мають найбільший кількісний склад, але частка самих ВПО там часто нижча.

Кількість:

Склад може сягати 37 осіб (Ужгород) або 21 особи (Мукачево).

Пропорція ВПО:

Спостерігається «розмивання» голосу: в Ужгороді ВПО — лише 35% (13 з 37), у Мукачеві ситуація краща 43% (9 з 21).

Висновок: Ради часто перевантажені представниками ОМС, через що прямий голос ВПО може губитися

Ризик

Рівень малих громад:
«Мінімалістична модель»

На цьому рівні Ради найменші, і залучення ВПО часто має формальний характер.

Кількість:

Склад невеликий — від 5 до 14 осіб (Колочава — 5, В.Коропець — 9).

Пропорція ВПО:

Позитивні: Тячівська міська ТГ (6 ВПО з 9).

Номінальні: В.Коропецька (1 з 9), Пийтерфолвівська (1 ВПО).

Висновок: Громади часто створюють Ради «для галочки», що ставить під сумнів їхню реальну дієвість

Діяльність та виклики: від декларацій до реальних кроків

Як працюють Ради ВПО на практиці та що стримує їхній потенціал

Режим роботи

Опитування представників влади показує, що більшість Рад працюють у реактивному режимі. Засідання проводяться переважно раз на квартал або рідше.

Позитивний тренд: Ради, що мають затверджені плани (33%), демонструють у 2 рази вищу ініціативність у розробці місцевих програм (наприклад, "Турбота")

Що заважає бути ефективними?

Посадовці виділяють два ключові фактори, які стримують вплив Рад на прийняття рішень у громадах:

Брак фінансових ресурсів

Відсутність окремих бюджетних ліній для реалізації ініціатив Рад ВПО

Брак адвокаційних навичок

Складність в аргументації потреб ВПО на мові офіційних бюджетних програм та стратегій

Інституційна трансформація

Аналіз офіційних звітів та анкетування посадовців виявив готовність влади до якісного посилення Рад ВПО.

90%

Запит на компетенції

Посадовці бачать розвиток Рад через навчання основам адвокації та стратегічному плануванню

2025

Рік становлення

Громади (як Берегово) активно долучаються до створення нових Рад, що свідчить про еволюцію інституції

Пріоритети навчання (запит влади)

Влада бачить у Радах ВПО потенціал, який потребує інституційної підтримки та нових знань, а не лише гуманітарних функцій

Погляд зсередини: Самооцінка членів Рад ВПО

Компетентні, але безресурсні

Члени Рад демонструють високий рівень знань у сфері законодавства та співпраці з владою, та водночас критично низький доступ до технічних та фінансових ресурсів.

Критичний розрив

Різниця між знаннями (4.7) та ресурсами (1.5) становить більше 3 балів

Дві реальності: ефективна меншість vs імітація діяльності

Аналіз відповідей членів Рад виявив два кардинально різні сценарії роботи, які визначають успішність або провал адвокаційної функції.

Група А

30%

Ефективна меншість

Регулярні засідання → Реальний вплив на бюджет → Повна стійкість → Мінімальний розрив сприйняття

Група Б

70%

Імітація діяльності

Рідкісні засідання → Бюджетна стіна → Ризик розпаду → Величезний розрив сприйняття

Порівняльний аналіз ключових метрик

✓ Синергія (Група А)

Влада оцінює:4.9
Члени Рад ВПО оцінюють:4.5

Розрив: 0.4 бала

Обидві сторони бачать успіх

✗ Розрив (Група Б)

Влада оцінює:4.5
Члени Рад ВПО оцінюють:2.8

Розрив: 1.7 бала

Влада не бачить проблему, члени Рад ВПО вигорають

70% Рад перебувають у стані близькому до імітації, де відсутність регулярності засідань та бюджетного доступу призводить до демотивації та розриву між очікуваннями влади та членів Рад ВПО

Приховані перемоги: що Ради досягли, але про що мало хто знає

Аналіз відкритих відповідей у анкетах виявив конкретні досягнення Рад, які залишилися "за кадром" у сприйнятті ширшої громади ВПО.

Медицина

Ужгород

Рада ВПО ініціювала програму доступу до ліків для орфанних хворих серед переселенців

Інфраструктура

Рахів

Завдяки адвокації Ради, МТП для ВПО отримали енергонезалежність через залучення міжнародних донорів

Стратегія

Іршава

Рада провела глибинне опитування потреб ВПО, результати якого стали основою стратегії розвитку громади на 2025–2027 роки

"Важко вплинути на якісь рішення, так як Рада ВПО — це часто лише «дорадчий орган» на папері. Наші стратегії залишаються рекомендаціями, які ігноруються, коли доходить до реального розподілу грошей"

Член Ради ВПО, анонімна відповідь

Підсумки фокус-груп

Глибинний вимір: Чому буксує механізм?

Фокус-групи з представниками Рад ВПО дозволили виявити приховані причини розриву між амбіціями та реальністю.
Дискусія підтвердила: проблема не у відсутності бажання, а у системних інституційних пастках.

Криза ідентичності

Ради застрягли у шпагаті між очікуваннями. Громада бачить у них «гуманітарний штаб» (роздача допомоги), а самі члени Рад прагнуть бути суб'єктами стратегічних змін

Фактор лідерства

Діяльність Рад ВПО залежить від 1-2 активістів-лідерів. Кейс кількох громад показовий: виїзд активіста з громади зупиняє роботу. Люди вигорають, намагаючись поєднати роботу, виживання та громадське навантаження

"Бували такі перегиби... раз це Рада з питань ВПО, то вирішуйте всі мої проблеми. Наприклад, організуйте мені трансфер... На жаль, бували такі прикрі випадки"

Про споживацьке ставлення

"Чиновники здебільшого дивляться крізь призму статистики, і менше 10% [населення] для них — ні про що. Важко вплинути, коли є стереотип про тимчасовість ВПО"

Про стіну байдужості

"Працювати на волонтерських засадах у повному обсязі неможливо. Було б добре створити оплачуване робоче місце... хоча б за сумісництвом, щоб супроводжувати ВПО"

Про ресурсний голод

Стратегічний запит: «трикутник стійкості»

Учасники фокус-групи одностайні: щоб Ради ВПО діяли ефективно у 2026 році,
їм потрібні системна трансформація за трьома векторами:

1

Інституційна база

Щоб існувати. Перехід від чистого волонтерства до професіоналізації. Критична потреба в оплачуваному секретаріаті (для збереження інституційної пам'яті) та технічному забезпеченні

2

Бюджетна грамотність

Щоб розуміти. Зміна фокусу навчань: від загальної теорії адвокації до прикладної роботи з бюджетом. Вчити як читати бюджетний регламент і на якому етапі адвокатувати правки

3

Крос-секторальність

Щоб впливати. Вихід з «бульбашки ВПО». Включення членів Рад до комісій виконкому чи депутатських комісій, та гуртування для вирішення спільних проблем

Загальні висновки

Наслідки

Погляд влади

  • «Ми їх чуємо» 70% посадовців вважають вплив Рад значним
  • «Пасивність ВПО» Вбачають бар'єр у низькій мотивації членів Рад
  • «Успіх у допомозі» Звітують про дрова, продуктові набори та виплати

Погляд людей

  • «Ми їх не бачимо» 45% ВПО не знають про існування Ради (міста)
  • «Нам потрібне житло» У 98% запит на стратегічні рішення
  • «Ми хочемо долучитися» 60% готові працювати, але не мають доступу до Рад

Ризик трансформації Рад ВПО у номінальні структури

Без доступу до реальних механізмів впливу (бюджет, регуляторна політика) Ради можуть залишитися "декоративним елементом", що задовольняє формальні вимоги влади, але не вирішує проблем громади

Причини

Обмеженість фінансів

Більшість сільських громад є дотаційними і не мають ресурсів для окремих програм підтримки. Через це експертний потенціал Рад залишається нереалізованим, оскільки пропозиції неможливо підкріпити фінансуванням

Розбіжність очікувань

Існує прірва між запитом громади та можливостями Рад. ВПО очікують вирішення фундаментальних проблем (житло, робота), проте Ради, як дорадчі органи без бюджету, можуть запропонувати переважно консультації

Ризик вигорання

Поточна сталість Рад (82%) базується виключно на внутрішній мотивації учасників. Відсутність технічного забезпечення та підтримки створює загрозу кадрового дефіциту в майбутньому

Рекомендації

Комунікація

Посилити цифрову присутність для подолання інформаційного бар'єру

Стратегія

Змістити фокус із точкової допомоги на адвокацію довгострокових рішень

Взаємодія

Залучати ширші кола ВПО до процесів прийняття рішень для зміцнення довіри

Інституційні умови

Сталість

Частковий перехід до фінансування секретаріатів та технічного забезпечення для збереження інституційної пам'яті

Залученість

Включення представників Рад ВПО до профільних комісій (транспорт, освіта, медицина) з правом дорадчого голосу

Бажаєте побачити повну аналітику?

Завантажити повний звіт (PDF)