Прем'єра документальної вистави "(НЕ) моя історія . Музика" відбулася в Ужгороді, на яку були запрошені громадські організації ромів, журналісти, роми, місцеві жителі, ВПО, вхід був для всіх вільний. Розпочалася вистава із привітання начальника управління культури Ужгородської міської ради Алли Чернобук, яка зауважила на актуальності теми для сучасних проблем в Україні та боротьби за свободу і права.
У виставі було розкрито 5 документальних історій про переслідування ромських музикантів під час Пораймосу. Допомогли режисер-постановник театральної студії «Provocator», Марина Геннадіївна Когут, а також були залучені актори ВПО та місцеві, - Інна, Наталія, Надія, Роман, Вікторія та Лілія. Під час вистави емоційно було передано п'ять історій ромських музикантів, яким вміння грати на скрипці, цимбалах не тільки врятували життя у часи поневірянь у період Другої світової війни, але і пережити жахи радянського Гулагу. Така виства допомагає сучасному поколінню формувати пам'ять про переслідування ромів в роки панування тоталітарної системи і показати, як ми можемо боротись, аби не забувати минуле і відстоювати демократичні принципи у період війни на сучасному етапі». Музичний супровід, який забезпечила Лілія Мельничок (скрипка) підсилив емоційний стан перегляду глядачів.
Важливо, що після окументальної вистави глядачі мали змогу її обговорити висловити свої думки, поспілкуватися із акторами. Мирослав Горват, депутат Ужгородської міської ради, розповів, що був вражений гарною грою акторів передачею образів і портретів. Він особисто знав про одного із героїв, також історію його життя і це було неймовірно як було вдало пердено трагізм і водночас силу , яка була в людини і допомогла йому вижити і творити чудову музику.
Відбулась міжкультурна комунікація, пошук цінностей, спільних з іншими культурами. Евгенія Навроцька, авторка ідеї, зауважила: "основна мета такої міжкультурної комунікації поєднати представників різних народів, ромської і неромської громад, культурних надбань у період проявів геноциду - Пораїмосу. Мистецтво творить чудеса, допомагає зрозуміти як можна вижити у період лихоліть і зберегти людські цінності, віру у майбутнє".
«Сьогодні ми за допомогою перегляду вистави « (НЕ) Моя історія. Музика» не просто отримуємо інформацію про події лихоліть, але і одночасно можемо пізнавати себе, своє ставлення до минулого і сучасного. Це відбувається за допомогою різних інструментів. У нашому випадку – за допомогою постановки вистави студією», зауважила Надія Ваць.
Підготовлено за підтримки Фонду «Пам’ять, відповідальність та майбутнє» (EVZ)/ Developped with the support provided by the Foundation “Remembrance, Responsibility and Future”. Ця публікація не відображає офіційну позицію і думки Фонду EVZ. Автор(и) несуть відповідальність за зміст. This publication does not represent an expression of opinion by the Foundation EVZ. The author(s) bear(s) responsibility for the content.
