Проведений у Закарпатській області гендерний аналіз чотирьох ключових стратегічних документів засвідчив системну проблему: більшість програм, що стосуються ромських громад та молоді, залишаються гендерно індиферентними. Така «гендерна сліпість» у документах створює ризики посилення нерівностей, хоча саме ці політики покликані їх долати.
Аналіз обласного та міського планів щодо реалізації Стратегії захисту прав ромської національної меншини показав - попри наявність згадок «у тому числі жінок і дівчат», гендерний вимір у документах відсутній. Не враховано й те, що ромські жінки традиційно мають нижчий рівень освіти, рідше працевлаштовані та частіше стикаються з домашнім насильством.
Експерти ГО «КАПЛ «ВЕСТЕД» зауважують: «попередні дослідження в Україні вже багато років наголошують на вразливості ромських дівчат і жінок, але в нових місцевих планах ці висновки не знайшли відображення. Інструменти профілактики насильства не прописані, індикаторів результативності немає».
Подібна ситуація і з регіональною програмою «Молодь Закарпаття» (2021–2025). Документ не виділяє потреб молодих жінок та чоловіків окремо, не містить положень щодо рівності та не передбачає превенції домашнього чи гендерного насильства серед молоді - хоча саме ця категорія часто має підвищені ризики.
Більше того, жоден із документів не містить:
- аналізу специфічних потреб жінок у ромських громадах;
- вказівок на необхідність протидії гендерному насильству;
- індикаторів, які розділяли б отримувачів послуг за статтю;
- згадок про національні чи міжнародні акти з гендерної рівності.
Єдиний позитивний приклад - План дій із виконання Резолюції ООН 1325. На відміну від інших документів, обласний план дій щодо виконання Резолюції 1325 є гендерно чутливим та містить комплекс заходів:
-
участь жінок у прийнятті рішень;
-
механізми виявлення та реагування на насильство за ознакою статі; створення притулків і спеціалізованих служб підтримки;
- моніторинг виконання законодавства; навчання фахівців та інформаційні кампанії.
Маріанна Колодій зауважує, що: «у контексті ромських громад гендерна рівність - не абстрактний принцип, а передумова соціальної інтеграції. У випадку Закарпаття наслідки можуть бути такими: низький ефект програм зайнятості, адже ромські жінки часто економічно неактивні, але їхні бар’єри не аналізуються; втрата дітей зі шкільної системи, бо на дівчат у ромських сім’ях традиційно покладають більше домашніх обов’язків, що посилюється також ранніми шлюбами та вагітністю; невидима статистика насильства, яке залишається поза увагою політик».
Загальні рекомендації за результатами проведеного гендерного аналізу документів:
-
Передбачити у місцевих документах проведення комплексного дослідження обізнаності, реагування та профілактики з боку місцевих органів державної влади та органів місцевого самоврядування, роботи громадських організацій та наявності співпраці сторін у роботі щодо гендерних практик і їхніх наслідків для жінок в Україні, які належать до особливо вразливих груп та зазнають множинної дискримінації.
-
Розробити програму із запобігання та протидії насильству щодо жінок, які належать до особливо вразливих груп та зазнають множинної дискримінації із залученням представниць постраждалих з цих груп.
-
Передбачити у місцевих документах проведення навчальних заходи серед громадських організацій, які працюють у ромських громадах та користуються довірою їх представників/ниць щодо особливостей гендерних практик у ромських громадах та серед молоді, роботи із зміни сприйняття ромськими жінками та молодими жінками аспекту традиційного уявлення про жіночі ролі в громаді, заохоченню ромських жінок до здобуття освіти, профілактики та реагування на випадки гендерного та домашнього насильства.
-
Передбачити у місцевих документах розробку та впровадження системних змін щодо реагування на випадки домашнього насильства у місцевих громадах компактного проживання ромів, а також профілактики домашнього насильства у молодіжному середовищі.
-
Започаткувати інформаційні ініціативи та кампанії з подолання гендерних стереотипів та подолання наслідків їх впливів на збільшення гендерного насильства. Розробити та запровадити профілактичні інформаційні кампанії, спрямовані на просвіту жінок-ромок щодо прав і можливостей – доступу до навчання, перекваліфікації, перегляду гендерних практик, недопущення домашнього насильства та насильства щодо жінок.
-
Передбачити у місцевих документах ініціативи та заходи з розбудови системи якісних послуг для постраждалих осіб, а також підвищення кваліфікації фахівців, які надають послуги постраждалим у ромських поселеннях. Враховувати специфіку ромських громад, а саме: закритість, патріархальну ієрархізовану структуру, особливості кола спілкування; сприяти навчанню та заохоченню до роботи в громадах представниць ромської національної меншини.
-
Започаткувати ініціативи та заходи щодо зміни ставлення, гендерних ролей та стереотипів, які роблять насильство щодо жінок прийнятним (ранні шлюби, примусові шлюби, «ромський закон», який нормалізує насильство і т. ін.).
-
Передбачити у місцевих документах підтримку для соціальних закладів та служб, яким довіряють постраждалі від гендерного і домашнього насильства з ромських громад. Запровадити алгоритми та чутливі практики роботи з постраждалими особами, зокрема жінками і дівчатами із ромських громад.
-
Провести комплексну роботу серед представників/ниць поліції щодо збільшення профілактики дискримінації ромських жінок та збільшення фаховості та чутливості поліцейських у роботі з випадками насильства над жінками з особливо вразливих груп (зокрема ромських жінок).
-
Запровадити гнучкі навчальні програми для жінок із започаткування та ведення бізнесу, участь у яких можна було б поєднувати з присутністю на програмах дітей, та які б включали компоненти прав жінок, гендерної рівності та ідентифікації та протидії домашньому та гендерному насильству.
-
У закладах освіти, що розташовані у ромських поселеннях у навчальні програми необхідно включити компоненти прав людини, гендерної рівності, ідентифікації та протидії дискримінації і домашньому насильству.
-
Запровадити програми доступної медичної допомоги, контрацепції, профілактичних оглядів, використовуючи гнучкі підходи (мобільні лабораторії, пересувні медичні кабінети і т. ін.) з одночасним поширенням доступних матеріалів з профілактики репродуктивного, сексуального та інших форм гендерного насильства.
-
Забезпечити доступ до правової допомоги та захист прав постраждалим від насильства жінкам у ромських поселеннях та їхнім дітям.
-
Ініціювати розвиток та впровадження системи доступної фахової психологічної допомоги для постраждалих від домашнього насильства жінок в ромських поселеннях.
Про виконавця: “Вестед”
Карпатська агенція прав людини “Вестед” - правозахисна організація із Закарпаття, яка працює на перетині прав людини, соціальної мобілізації та доступу до правосуддя. Організація має багаторічний досвід роботи з вразливими групами, зокрема ромськими громадами та ВПО, і активно впроваджує інклюзивні формати допомоги та освіти.
Про фонд
Фонд ООН для припинення насильства щодо жінок (UN Trust Fund) — це єдиний глобальний механізм надання грантів, який повністю присвячений боротьбі з усіма формами насильства щодо жінок і дівчат на місцевому, національному та регіональному рівнях. На сьогодні Фонд підтримав 609 організацій у 140 країнах і територіях.
Цю публікацію підготовлено за фінансової підтримки Фонду ООН для припинення насильства щодо жінок. Проте висловлені думки та поданий зміст не відображають офіційну позицію або схвалення з боку Організації Об’єднаних Націй.
Контакт для медіа та партнерства
? Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
