Як українським громадам ефективно співпрацювати з європейськими партнерами, використовувати можливості програм ЄС, залучати мешканців до прийняття рішень та впроваджувати сучасні цифрові й інклюзивні підходи? Ці та інші питання стали у центрі триденної навчальної програми, яка відбулася 8–10 вересня в Ужгороді.
Програма «Регіональна політика, територіальне співробітництво та інституційна спроможність громад України в умовах європейської інтеграції» об’єднала представників органів місцевого самоврядування, науковців та експертів з України і країн Вишеградської четвірки. Завдяки гібридному формату до навчання також долучилися представники громад з інших регіонів України.
Упродовж трьох днів учасники взяли участь у 10 тематичних сесіях, присвячених регіональній політиці, транскордонному та територіальному співробітництву, децентралізації, проєктному менеджменту, цифровізації, правам людини, соціальній інклюзії, партисипативному врядуванню, культурі, туризму та соціальній стійкості громад.
Європейська інтеграція починається на рівні громад
Відкриваючи навчальну програму, до учасників звернулися заступник голови Закарпатської обласної ради Василь Дем’янчук, Генеральний секретар Центральноєвропейської служби транскордонних ініціатив Дюло Очкаї, проректорка УжНУ з науково-педагогічної роботи Мирослава Лендьел, в.о. декана юридичного факультету УжНУ, доктор юридичних наук, професор Ярослав Лазур та очільниця Представництва в Закарпатській області проєкту транскордонного співробітництва HUSKROUA Олеся Трагнюк.
Модерувала триденну програму голова правління Карпатської Агенції Прав Людини «Вестед», докторка юридичних наук, професорка Марія Менджул.
Одним із ключових напрямів першого дня стало транскордонне співробітництво. Для Закарпаття, яке безпосередньо межує з державами Європейського Союзу, цей інструмент має особливе практичне значення. Йдеться не лише про міжнародні контакти, а й про можливість спільно працювати над розвитком територій, реалізовувати проєкти та залучати європейські ресурси.
Дюло Очкаї представив концептуальні, правові та інституційні засади регіональної політики й територіального співробітництва в контексті європейської інтеграції. Теоретичну частину доповнив практикум із транскордонного планування.
Окрему сесію присвятили практичним можливостям програм ЄС, підготовці проєктних заявок та управлінню проєктним циклом у межах Interreg та інших європейських інструментів. Її провела проєктна менеджерка Центральноєвропейської служби транскордонних ініціатив Моніка Шимонова.
Учасники не лише отримували інформацію від експертів, а й працювали з практичними ситуаціями, ставили запитання та обговорювали, як європейський досвід може бути застосований у їхніх громадах.
Спроможна громада - це не лише ресурси
Другий день навчання був присвячений питанням, які безпосередньо впливають на якість місцевого врядування: децентралізації, цифровій трансформації, правам людини, недискримінації та участі мешканців у прийнятті рішень.
Членкиня-кореспондентка Національної академії правових наук України, докторка юридичних наук, професорка Анастасія Мерник розглянула децентралізацію та розвиток місцевого самоврядування в Україні в контексті інституційного зближення з Європейським Союзом.
Про можливості цифрової трансформації місцевого розвитку та використання цифрових інструментів у територіальному співробітництві говорив доцент кафедри адміністративного, фінансового та інформаційного права УжНУ Вадим Пішта.
Окремий блок стосувався прав людини та інклюзії. Марія Менджул представила питання захисту прав осіб, які належать до національних меншин, запобігання дискримінації та забезпечення соціальної інклюзії в контексті європейської інтеграції.
Важливою складовою розвитку сучасних громад є також залучення жителів до процесу прийняття рішень. Про партисипативне врядування як складову спроможності громад до розвитку територіального співробітництва розповіла директорка НДІ фундаментальних та прикладних досліджень європейського територіального співробітництва УжНУ, доцентка кафедри міжнародного права Юлія Фетько.
У центрі дискусій була теза про те, що спроможність громади визначається не лише фінансовими ресурсами чи наявністю необхідних інституцій. Не менш важливими є можливість мешканців брати участь у житті громади, доступність сучасних інструментів управління, дотримання прав людини та здатність місцевої влади чути різні суспільні групи.
Досвід країн Вишеградської четвірки для українських громад
Завершальний день дозволив ширше поглянути на територіальне співробітництво - через культуру, туризм, спадщину прикордонних територій, соціальну стійкість та інклюзивне врядування.
Директорка Інституту досліджень територіального та міжорганізаційного співробітництва Вищої школи бізнесу в Польщі Йоанна Куровська-Пиш представила підходи до інклюзивного управління спадщиною прикордоння.
Досвідом Словаччини та європейськими підходами до територіальної співпраці поділився доцент Інституту політології Філософського факультету Пряшівського університету Мартін Лачний. Він зосередився на формах територіального співробітництва на національному та європейському рівнях.
Про потенціал культури й туризму та їхню роль у посиленні соціальної стійкості громад говорив доцент кафедри географії Технічного університету в Ліберці Артур Богач.
Завершальну сесію присвятили правам людини, інклюзивному багаторівневому врядуванню та територіальній згуртованості в процесі європейської інтеграції України. Її провели Ярослав Лазур та Марія Менджул.
Від навчання - до нових партнерств
Триденна програма продемонструвала, наскільки широким є поняття європейської інтеграції на місцевому рівні. Для громад це не лише виконання законодавчих вимог чи участь у міжнародних програмах. Це також нові стандарти управління, партнерство між територіями, залучення громадян, дотримання прав людини, цифровізація та здатність спільно відповідати на сучасні виклики.
Важливим результатом навчання став безпосередній обмін досвідом між українськими громадами та експертами з країн Вишеградської четвірки. Практичні завдання, дискусії та спільна робота створили простір для пошуку нових ідей і потенційних партнерств.
Особливого значення такий діалог набуває для прикордонних регіонів України. Тут територіальне співробітництво вже сьогодні може бути практичним інструментом європейської інтеграції - через спільні проєкти, обмін досвідом, розвиток інституційної спроможності та встановлення довготривалих партнерських зв’язків.
Навчальна програма відбулася в межах проєкту «Стійкі місцеві та регіональні органи влади в Україні та країнах Вишеградської четвірки через співробітництво», що реалізується за підтримки Міжнародного Вишеградського фонду.
Проєкт реалізує Карпатська Агенція Прав Людини «Вестед» у партнерстві з Національною академією правових наук України, юридичним факультетом Ужгородського національного університету, НДІ фундаментальних та прикладних досліджень європейського територіального співробітництва УжНУ, Центральноєвропейською службою транскордонних ініціатив (Угорщина), Пряшівським університетом (Словаччина), Технічним університетом Ліберця (Чехія) та Вищою школою бізнесу в Домброві Гурнічій (Польща).