Яким має бути сучасний Статут територіальної громади? Чому жителі не завжди користуються механізмами місцевої демократії? Які інструменти допоможуть зробити громаду відкритішою, а владу – ближчою до людей?
Про це ми поспілкувалися із заступницею Кам’янського сільського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, координаторкою робочої групи з розробки проєкту Статуту Кам’янської сільської територіальної громади Наталією Кузьмою. У розмові йшлося про роль Статуту у розвитку громади, виклики місцевої демократії, механізми участі жителів та бачення майбутнього Кам’янської громади.
«Статут має відображати історію та традиції громади»
Пані Наталіє, що, на Вашу думку, обов'язково потрібно врахувати під час розробки Статуту Кам'янської сільської територіальної громади?
— Насамперед Статут має враховувати історію створення кожного села, культурні особливості кожного населеного пункту та храмові свята.
Саме ці складові формують унікальність громади, її ідентичність та відчуття єдності серед жителів. Тому Статут має бути не лише документом, який регламентує діяльність органів місцевого самоврядування, а й відображати традиції, цінності та особливості громади.
«Мешканці поки що недостатньо активно користуються своїми правами»
Як Ви оцінюєте рівень участі жителів у житті громади?
— Сьогодні мешканці Кам’янської громади беруть участь у її житті досить пасивно: надзвичайно слабкою є участь у громадських слуханнях, онлайн-опитуваннях. Місцеві жителі майже не виходять із власними місцевими ініціативами чи електронними петиціями.
Які форми участі громадян сьогодні працюють найкраще?
— Найбільш затребуваними та ефективними залишаються загальні збори. Люди більше довіряють безпосередньому спілкуванню, коли можуть поставити запитання та отримати відповіді під час особистої зустрічі.
Водночас цифрові інструменти мають значний потенціал для розвитку місцевої демократії, однак їх використання поки що стримується низкою факторів.
Що саме заважає активніше використовувати цифрові механізми участі?
— Насамперед це недостатній рівень цифрової грамотності, якісного інтернет-зв'язку та забезпечення сучасними гаджетами.
Саме ці чинники сьогодні обмежують можливості громадян брати участь у консультаціях, опитуваннях та інших електронних формах взаємодії з органами місцевого самоврядування.
«Статут має бути простим, зрозумілим і відкритим»
Яким Ви бачите сучасний Статут територіальної громади?
— Він має бути зрозумілим, прозорим, відповідати чинному законодавству. Розділи повинні бути логічними, із чітким змістом та короткими статтями. Крім того, у Статуті необхідно передбачити простий і зрозумілий механізм внесення змін відповідно до нових потреб громади.
Яких змін сьогодні найбільше потребує взаємодія між владою та жителями?
— У взаємодії між владою та мешканцями часто бракує прозорості, двостороннього діалогу та реальних механізмів впливу громадян на розподіл бюджету.
Також не вистачає довіри та якісного зворотного зв'язку. Люди не завжди знають, як ухвалюються рішення, а влада не завжди достатньо чує потреби мешканців. Крім того, процедури подання місцевих ініціатив чи електронних петицій нерідко є складними та незрозумілими.
Саме тому Статут має закріпити чіткі, прозорі та доступні механізми взаємодії громади й місцевої влади.
«Голос кожного мешканця повинен бути почутим»
Які категорії населення сьогодні потребують більшої уваги?
— Це молодь, діти та підлітки до 18 років, люди літнього віку, особи з інвалідністю, внутрішньо переміщені особи та представники національних меншин. Їхні потреби часто залишаються поза увагою через відсутність адаптованих механізмів участі.
Які рішення можуть це змінити?
— Передусім необхідно передбачити у Статуті створення консультативних органів — молодіжної ради та ради ветеранів, які матимуть можливість офіційно представляти свої пропозиції.
Доцільним є й запровадження спрощеного бюджету участі для дітей і людей старшого віку.
Важливо розвивати електронні консультації та опитування через застосунок «Дія» або місцеві цифрові платформи, щоб долучати до прийняття рішень тих мешканців, які не можуть бути присутніми особисто.
Окрему увагу потрібно приділити інклюзивності: забезпечити переклад засідань жестовою мовою, доступність будівель, використання шрифту Брайля та інших засобів безбар'єрної комунікації.
Не менш важливо проводити регулярні громадські слухання у кожному населеному пункті громади, під час яких представники місцевої влади звітуватимуть перед жителями про свою діяльність.
«Статут має зміцнити довіру до місцевого самоврядування»
Яких результатів Ви очікуєте після затвердження нового Статуту?
— Наявність Статуту зменшує кількість конфліктів і суб'єктивних рішень, адже він встановлює єдині процедури для всіх сторін та підсилює довіру до місцевого самоврядування.
Якою Ви бачите Кам'янську громаду через 5–10 років?
— Я бачу її згуртованою, безпечною та відкритою. Головний пріоритет — високий рівень життя, комфортна інфраструктура та активне залучення жителів до управління громадою.
Розмова з Наталією Кузьмою засвідчує, що розробка Статуту Кам'янської сільської територіальної громади — це значно більше, ніж підготовка чергового нормативного документа. Йдеться про створення сучасних правил співжиття громади, які визначатимуть рівень відкритості місцевої влади, можливості участі жителів у прийнятті рішень та механізми захисту їхніх прав.
Статут має стати дієвим інструментом реального народовладдя, який поєднає законодавчі вимоги з особливостями громади, її історією, культурою та прагненням до розвитку. Саме такий документ здатний зміцнити довіру між владою і мешканцями, підвищити громадську активність та стати основою сталого розвитку Кам'янської громади.
Проєкт «Статут громади як інструмент реального народовладдя» реалізується ГО КАПЛ «Вестед» спільно з Юридичним факультетом УжНУ, НДІ фундаментальних та прикладних досліджень європейського територіального співробітництва та ГО «Грасрутс інститут» у партнерстві з Ужгородською, Іршавською міськими, Кам'янською та Зарічанською сільськими територіальними громадами за фінансової підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Матеріал представляє позицію авторів і не обов'язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».