12-13 листопада в місті Ужгород відбувся міжнародний експертний круглий стіл “Покращення доступу до реалізації права на землю в ромських громадах”. Захід проводили Карпатське агенство прав людини “Вестед”, Товариство ромів Закарпаття “Рома”, ГО “Романі Черхень” і ГО “Ром сом” за підтримки програм “Рома України” та “Схід-Схід: партнерство без кордонів” Міжнародного фонду “Відродження”.
Метою даного заходу було розпочати дискусію з органами місцевої влади, представниками ромських громад та правозахисниками щодо вироблення системних підходів подолання проблеми легалізації власності на землю та нерухоме майно ромів в Україні.
Перший день зустрічі проходив в будинку Ужгородської міської ради, яка люб’язно погодилася надати великий зал для засідання конференції та активно долучилася до обговорення ромських проблем у місті.
З вітальним словом до учасників міжнародної зустрічі звернувся заступник Ужгородського міського голови Юрій Бєляков. Він побажав усім хорошої роботи і зазначив, що проблеми ромської громади міста постійно знаходяться на контролі органів міської влади, які завжди готові до співпраці та конструктивного діалогу. Проблеми з землею для ромських жителів Ужгороду, за словами заступника міського голови, є складними, а для їх вирішення потребують координації зусиль як міської влади, так і ромської громади.
Модератор зустрічі - Ольга Жмурко, директор програми «Рома України» МФВ, висловила сподівання, що публічна дискусія та консультації експертів допоможуть місцевій владі та ромській громадськості наблизитися до системного вирішення правових проблем, пов’язаних із правом власності ромів на землю, де вони живуть.
Від імені ромської громади міста Ужгород з вітальним словом виступив голова Товариства ромів Закарпаття «Рома» Йосип Адам. Він привітав гостей і побажав усім присутнім гарного настрою та закликав до активного пошуку шляхів вирішення земельних питань ромів в нашому краї.
Історичний екскурс у минуле міста Ужгорода здійснила Євгенія Навроцька – відомий історик, ромознавець, журналіст, громадський діяч. Вона дуже цікаво і детально розповіла про історію появи перших ромських поселень в Ужгороді в мікрорайонах «Шахта» та «Радванка», про подальше переселення ромів на вулиці Тельмана, Гранітну та Пирогова.
Заступник голови ромської громадської організації «Романі черхень» (Ромська зірка) Петро Габрин у своїй презентації звернув увагу на дві «проблемні точки» в Ужгороді, де особливо гостро стоїть питання з землею для ромів – це частина мікрорайону «Шахта» (вулиці Тіміряєва та Бачинського) та частина вулиці Гранітної. Виступаючий наголосив, що проблема узаконення (виділення) земельних ділянок тягне за собою низку інших проблем для особи – це і ускладнення отримання ідентифікаційних документів, в т.ч. і на дітей, і проблеми з доступом до освітніх, медичних та комунальних послуг, і позбавлення інших соціальних, економічних та політичних прав.
Досвідом вирішення земельних питань для ромської громади в сільській місцевості поділився сільський голова с. Сюрте Ужгородського району Арпад Пушкар. Для ромів села Сюрте сільська рада виділися земельні ділянки під будинками у поселенні, а також окремо землю для вирощування різних рослин. Однак перешкодою на шляху приватизації землі є висока вартість оформлення дозвільних документів на неї (близько 2500 грн).
Наталія Козир з Мукачева – координатор Центру права у ромській громаді цього міста, - у своїй презентації поділилася досвідом по створенню органу самоорганізації населення в ромському таборі, в якому проживає понад десять тисяч людей. Юридичне оформлення цього органу сьогодні залежить від рішення Мукачівської міської ради.
Кожен виступ супроводжувався жвавим обговоренням – учасники задавали багато питань, вели фахову дискусію. Після чого для гостей конференції був організований виїзд до місць компактного проживання ромів в Ужгороді – це вулиці Тельмана, Гранітна та мікрорайон «Шахта».
Для презентації іноземного досвіду з вирішення земельних проблем у ромських громадах слово було надано іноземним експертам. Першим виступив Тоні Стоіменовскі з Республіки Македонії – керівник відділу розвитку місцевої економіки та радник голови міста Дельчево, яке знаходиться поблизу кордону з Болгарією. За переписом 2002 року ромська громада Дельчево складала 564 особи і є другою за чисельністю після македонської. Т. Стоіменовські розповів про порядок подання в Македонії запиту на приватизацію земельної ділянки до міської адміністрації. Цікаво було почути, що загальна вартість оформлення всіх документів на приватизацію землі в Македонії становить близько 60 євро, а один квадратний метр землі коштує 1 євро (!). За його словами, до 70% всіх будинків у Республіці Македонії не мають всіх належних документів як на будинок, так і на землю під ним.
Інший гість з Македонії Зоран Біковскі – соціолог, експерт з дотримання прав ромів, розповів про досвід будівництва соціального житла для ромських громад в розстрочку. Ті ромські сім’ї, які мають відповідні фінансові доходи, мають можливість брати кошти для будівництва власного житла строком до 15 років.
Ромська активістка з Тірани (столиці Республіки Албанія) Брізілда Тако розповіла про життя ромів у своїй країні. Згідно офіційного перепису населення за 2011 рік ромів в Албанії нараховувалося 8301 особа. Однак неурядові організації озвучують іншу цифру – 15 тисяч осіб. Албанія досить бідна країна, тому і роми живуть у поганих житлово-побутових умовах, працюють переважно продавцями на базарах та збирачами сміття. Земельні проблеми у ромських громадах стоять особливо гостро. Є багато випадків, коли ромів незаконно примусово виселяють з власних будинків, підпалюють їхні помешкання.
Доріан Матла – юрист неурядової організації «РесПубліка» з Тірани, розповів про цікаву юридичну справу, якою він займається на даний момент. Мова йде про захист законних прав і свобод ромів з Албанії в Європейському суді з прав людини (м. Страсбург) – це справа по незаконному виселенню чотирьох ромських родин з будинків в Тірані. Доріан зупинився на трьох питаннях, які сьогодні є важливими для ромів Албанії – це примусове виселення з будинків, умови проживання та легалізація самих будинків.
Другий день зустрічі розпочався із змістовної презентації Володимира Навроцького – юриста, адвоката, правозахисника КАПЛ «Вестед», координатора Центрів правової інформації та консультацій у м. Ужгород. Він детально проаналізував можливі варіанти (підходи) до вирішення проблем із землею для ромів Ужгорода. Це – формально-юридичний, муніципальний, районний та комплексний підходи. В. Навроцький розкрив усі плюси та мінуси кожного із цих підходів. До прикладу, в межах формально-юридичного підходу він навів такі можливості для вирішення земельних проблем: створення ОСББ або кооперативів для ромів, передача земель у ромських поселеннях в оренду неурядовим організаціям, побудова житла під здачу в оренду. За його прогнозом на найближчі п’ять років, ромські проблеми в Ужгороді матимуть тенденцію до поглиблення – це і ріст ромського населення на 15-20%, і збільшення кількості самозахоплень територій для проживання з боку ромів, що в цілому призведе до росту напруги у суспільстві. Тому, за словами В. Навроцького, вироблення дієвих шляхів для вирішення проблем ромських громад сьогодні є дуже важливим завданням.
Активну участь у підсумковій дискусії та обговоренні почутого та побаченого, зокрема, взяли Сергій Пономарьов – заступник начальника відділу з недискримінації, захисту прав дитини та гендерної рівності Офісу Уповноваженого з прав людини (Україна), Сергій Чічак – юрист Центру правової інформації та консультації у ромській громаді мікрорайону «Радванка» (м. Ужгород), Ольга Жмурко – директор програми «Рома України» МФВ, всі гості з Македонії та Албанії.
Які поради були озвучені від міжнародних експертів щодо вирішення ромських проблем на Закарпатті? По-перше, питання землі для ромської громади має вирішуватись в комплексі з іншими болючими питаннями. По-друге, у ромських громадах необхідно впроваджувати інститут освітніх та медичних посередників (медіаторів), які будуть сполучною ланкою між ромською громадою та органами влади. По-третє, мають бути забезпечені мінімальні стандарти житлового будівництва у ромських поселеннях. По- четверте, активно проводити інформаційно-роз’яснювальну роботу в ромських громадах щодо дотримання в належному стані житлово-побутових умов для проживання. По-п’яте, всередині самих ромських громад повинна існувати взаємодовіра жителів та ромських лідерів. По-шосте, активніше залучати до вирішення проблем ромів освічену ромську молодь, виховувати ромських вчителів, лікарів, правоохоронців, службовців.
Євгенія Навроцька, Петро Габрин