Праця жінок і працівників із сімейними обов’язками

Трудові гарантії пов’язані не лише зі статтю працівника, а насамперед із вагітністю, пологами, доглядом за дитиною та іншими сімейними обов’язками. Закон забороняє дискримінацію у сфері праці та встановлює додатковий захист для вагітних, працівників із дітьми, одиноких батьків, усиновлювачів, опікунів та інших осіб у випадках, визначених законом.

Важливо під час воєнного стану: поряд із Кодексом законів про працю діє Закон України № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». Він тимчасово змінює окремі правила, зокрема щодо нічної праці, важких і небезпечних робіт, випробування та відпусток. Тому старе правило «для всіх жінок діє однакова заборона» не завжди відповідає чинному воєнному законодавству.

Так, загальної заборони нічної роботи для всіх жінок під час воєнного стану немає. За спеціальним правилом Закону № 2136-IX без їхньої згоди не допускається залучення до роботи в нічний час вагітних жінок та жінок, які мають дитину віком до одного року.

Для осіб з інвалідністю нічна робота без згоди також не допускається, якщо вона протипоказана за медичними рекомендаціями.

Після припинення спеціального режиму воєнного стану застосовуються загальні правила КЗпП щодо нічної праці.

КЗпП забороняє залучати вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, до надурочних робіт і робіт у вихідні дні та направляти їх у відрядження.

Жінки, які мають дітей віком від трьох до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, можуть залучатися до надурочних робіт або направлятися у відрядження лише за їхньою згодою.

У випадках, визначених КЗпП, відповідні сімейні гарантії поширюються також на батьків, які виховують дітей без матері, опікунів, піклувальників та інших осіб, які фактично здійснюють догляд.

У період дії воєнного стану Закон № 2136-IX дозволяє застосування праці жінок на важких роботах і роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах за їхньою згодою.

Це спеціальне воєнне правило не поширюється на вагітних жінок і жінок, які мають дитину віком до одного року. Також мають дотримуватися вимоги охорони праці та медичні протипоказання.

Під час дії воєнного стану умова про випробування при прийнятті на роботу може встановлюватися для будь-якої категорії працівників. Це спеціальне правило Закону № 2136-IX, яке на період воєнного стану відрізняється від звичайних обмежень КЗпП.

Водночас випробування не скасовує заборону дискримінації та спеціальні гарантії щодо вагітності й сімейних обов’язків. Відмова у працевлаштуванні, зниження оплати або інше несприятливе ставлення лише через вагітність чи наявність дітей є незаконними.

Відповідно до медичного висновку вагітній жінці знижуються норми виробітку або обслуговування чи її переводять на іншу, легшу роботу, яка виключає вплив несприятливих виробничих факторів, зі збереженням середнього заробітку за попередньою роботою.

До вирішення питання про таке переведення вагітна працівниця звільняється від роботи зі збереженням середнього заробітку за пропущені робочі дні.

Якщо жінка має дитину віком до трьох років і не може виконувати попередню роботу, її переводять на іншу роботу зі збереженням середнього заробітку до досягнення дитиною трирічного віку.

Відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами становить 70 календарних днів до пологів і 56 календарних днів після пологів. У разі народження двох і більше дітей або ускладнених пологів післяпологова частина становить 70 календарних днів. Загальна тривалість відповідно становить 126 або 140 календарних днів.

За бажанням жінки та за відсутності медичних протипоказань частину або всі 70 календарних днів, передбачених до пологів, можна перенести на період після пологів. Загальна тривалість відпустки при цьому не збільшується.

Ця відпустка належить до тих видів відпусток, для яких Закон № 2136-IX зберігає спеціальний захист і під час воєнного стану.

Після закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку може використати мати або батько дитини - один із них. У передбачених законом випадках її можуть повністю або частинами використати також баба, дід чи інші родичі, які фактично доглядають за дитиною, а також усиновлювач, опікун, прийомний батько або прийомна мати.

Під час такої відпустки особа може працювати на умовах неповного робочого часу або вдома. Якщо працівник вирішив достроково припинити відпустку, роботодавця слід повідомити не пізніше ніж за 10 календарних днів до виходу на роботу.

На прохання вагітної жінки, жінки, яка має дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю, а також особи, яка доглядає хворого члена сім’ї відповідно до медичного висновку, роботодавець зобов’язаний встановити неповний робочий день або неповний робочий тиждень.

Оплата здійснюється пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку. Робота на умовах неповного робочого часу не обмежує трудові права працівника.

У випадках, визначених КЗпП, відповідні гарантії поширюються також на батьків та інших осіб, які виховують дитину без матері або фактично здійснюють догляд.

Категорії працівників, визначені статтею 19 Закону України «Про відпустки», мають право на щорічну додаткову соціальну відпустку тривалістю 10 календарних днів. За наявності кількох підстав її загальна тривалість не може перевищувати 17 календарних днів.

До таких категорій належать, зокрема, один із батьків, які мають двох або більше дітей віком до 15 років чи дитину з інвалідністю, а також інші особи, прямо визначені законом.

Особливість воєнного стану: за чинною статтею 12 Закону № 2136-IX надання видів відпусток понад гарантовану щорічну основну відпустку може за рішенням роботодавця здійснюватися без збереження заробітної плати, крім прямо визначених законом винятків. Конституційний Суд України у Рішенні № 3-р/2026 від 19 травня 2026 року перевірив ці воєнні обмеження права на відпустки.

Законом передбачена одноразова відпустка при народженні дитини тривалістю до 14 календарних днів. Нею може скористатися одна з осіб, визначених законом, зокрема чоловік, дружина якого народила дитину, або батько дитини, який не перебуває у зареєстрованому шлюбі з матір’ю, але проживає з нею однією сім’єю. Для окремих сімей закон визначає також інших осіб, які можуть скористатися цією відпусткою.

Відпустку потрібно використати не пізніше трьох місяців із дня народження дитини.

Під час воєнного стану на цю відпустку також поширюються спеціальні правила статті 12 Закону № 2136-IX щодо можливості її надання без збереження заробітної плати за рішенням роботодавця.

Звільнення з ініціативи роботодавця вагітних жінок, жінок, які мають дітей віком до трьох років, а у передбачених законом випадках - до шести років, а також одиноких матерів за наявності дитини віком до 14 років або дитини з інвалідністю не допускається, крім випадку повної ліквідації підприємства, установи чи організації. При повній ліквідації має бути забезпечене обов’язкове працевлаштування.

Якщо закінчився строк строкового трудового договору, звільнення таких працівниць допускається з обов’язковим працевлаштуванням. На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців із дня закінчення строкового договору.

Спеціальні правила воєнного стану щодо можливості оформити звільнення під час лікарняного чи окремих відпусток не є самостійною підставою для звільнення і не скасовують гарантій статті 184 КЗпП.

Ні. Забороняється відмовляти у прийнятті на роботу та знижувати заробітну плату з мотивів, пов’язаних із вагітністю або наявністю дітей, у випадках, визначених КЗпП. Так само не допускається пряма або непряма дискримінація у сфері праці через сімейний стан чи сімейні обов’язки.

На вимогу особи роботодавець повинен повідомити причину відмови у прийнятті на роботу у письмовій формі, якщо такий обов’язок передбачений трудовим законодавством.

Цей порадник пояснює спеціальні гарантії, пов’язані з вагітністю, дітьми та сімейними обов’язками. Загальні правила під час воєнного стану винесені в окремі консультації, щоб не дублювати та не змішувати різні правові режими:

• Укладення трудового договору в умовах воєнного стану - форма договору, строкові договори, випробування та інші правила прийняття на роботу.
• Робочий час та відпочинок в умовах воєнного стану - тривалість робочого часу, нічна робота, відпочинок, оплата та відпустки.
• Переведення та звільнення в умовах воєнного стану - переведення, зміна істотних умов праці, звільнення та призупинення трудового договору.

Основна нормативна база: Кодекс законів про працю України; Закон України «Про відпустки» № 504/96-ВР; Закон України № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»; Рішення Конституційного Суду України № 3-р/2026 від 19 травня 2026 року.