Переведення та звільнення в умовах воєнного стану

Так, але лише у випадках, прямо передбачених законом.

Під час воєнного стану роботодавець може без згоди працівника тимчасово перевести його на іншу роботу, не передбачену трудовим договором, якщо така робота не протипоказана за станом здоров’я і необхідна для відвернення або ліквідації наслідків бойових дій чи інших обставин, які загрожують життю або нормальним життєвим умовам людей.

Без згоди працівника не допускається переведення на роботу в іншу місцевість, на території якої тривають активні бойові дії. Оплата за нову роботу не може бути нижчою за середню заробітну плату за попередньою роботою.

Під час воєнного стану загальний двомісячний строк попередження не застосовується.

Водночас роботодавець все одно зобов’язаний повідомити працівника про зміну істотних умов праці або умов оплати не пізніше ніж до моменту запровадження таких умов.

До істотних умов праці можуть належати, наприклад, система та розмір оплати праці, режим роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміна розрядів чи найменування посад.

За загальним правилом працівник, який працює за безстроковим трудовим договором і хоче звільнитися за власним бажанням, повинен письмово попередити роботодавця за два тижні.

Це саме строк попередження, а не обов’язок фактично «відпрацювати» два тижні. За наявності поважної причини роботодавець повинен звільнити працівника у строк, про який той просить у заяві.

Під час воєнного стану діє ще одна спеціальна підстава. Якщо в районі, де розташоване підприємство, ведуться бойові дії та існує загроза життю або здоров’ю працівника, він може просити про звільнення у дату, зазначену в заяві. Це правило не застосовується до працівників, примусово залучених до суспільно корисних робіт, та до працівників, залучених до робіт на об’єктах критичної інфраструктури.

Так, але воєнний стан сам по собі не є підставою для звільнення.

Роботодавець повинен мати конкретну законну підставу, передбачену Кодексом законів про працю або іншим законом, і дотриматися встановленої процедури. Воєнний стан змінює окремі правила звільнення, але не дає роботодавцю права припиняти трудові відносини без законної підстави.

Під час воєнного стану це допускається при звільненні з ініціативи роботодавця, якщо для самого звільнення існує законна підстава.

У такому випадку датою звільнення має бути перший робочий день після завершення тимчасової непрацездатності або перший робочий день після закінчення відпустки.

Це правило не поширюється на відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами і відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Якщо робоче місце працівника розташоване на території активних бойових дій і працівник відсутній на роботі, його не можна звільнити саме за прогул на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП.

Водночас час такої відсутності не оплачується і не зараховується до стажу, що дає право на щорічну основну відпустку.

Ця гарантія стосується саме звільнення за прогул і не означає автоматичної заборони припинення трудових відносин за іншою законною підставою.

За загальним правилом на період воєнного стану норми статті 43 КЗпП щодо попередньої згоди профспілкового органу не застосовуються. Виняток становлять випадки звільнення працівників, які обрані до профспілкових органів.

У день звільнення роботодавець повинен видати працівникові копію наказу або розпорядження про звільнення, письмово повідомити про нараховані та виплачені суми і провести розрахунок у встановлені законом строки.

При звільненні працівникові також виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної відпустки, а у передбачених законом випадках і за додаткову відпустку працівникам, які мають дітей.

Якщо працівник у день звільнення не працював, належні йому суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення ним вимоги про розрахунок. Якщо між сторонами є спір щодо розміру виплат, роботодавець у встановлений строк все одно повинен виплатити суму, яку не оскаржує.

Якщо належні працівникові суми не виплачені у встановлений строк з вини роботодавця і спору щодо їх розміру немає, працівник може вимагати середній заробіток за час затримки до дня фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

Документи про нарахування, копію наказу про звільнення, листування з роботодавцем та підтвердження вимоги про розрахунок бажано зберігати.

Працівник має право оскаржити звільнення в суді.

У справах про звільнення строк звернення до суду становить один місяць з дня вручення працівникові копії наказу про звільнення. Для спорів щодо виплати всіх сум, які належать при звільненні, діє окремий строк у три місяці з дня отримання письмового повідомлення про нараховані та виплачені суми.

Якщо працівник вважає звільнення незаконним, не варто відкладати отримання індивідуальної правової консультації.

Призупинення дії трудового договору - це не звільнення.

Воно означає тимчасове припинення роботодавцем надання роботи та одночасне тимчасове припинення працівником її виконання через збройну агресію проти України, коли вона фактично виключає можливість обох сторін виконувати свої обов’язки за трудовим договором.

Сам факт війни або складна економічна ситуація не є достатніми самі по собі: має існувати реальна неможливість як роботодавця надати роботу, так і працівника її виконувати.

Призупинення трудового договору не припиняє трудових відносин.

З 14 березня 2026 року діють нові обмеження.

За ініціативою однієї зі сторін призупинення дії трудового договору може тривати сукупно не більше 90 календарних днів протягом дії воєнного стану.

Понад 90 календарних днів призупинення може бути продовжене лише за взаємною згодою працівника і роботодавця та не довше дня припинення або скасування воєнного стану

Призупинення оформлюється наказом або розпорядженням роботодавця.

У ньому мають бути зазначені причини призупинення, обставини, через які обидві сторони не можуть виконувати свої обов’язки, строк призупинення, спосіб обміну інформацією та умови відновлення дії трудового договору.

Якщо працівник не погоджується з наказом про призупинення, він або профспілка за його дорученням можуть оскаржити його до органу державного нагляду за додержанням законодавства про працю або його територіального органу.

Якщо роботодавець вирішує достроково припинити призупинення трудового договору, він повинен повідомити працівника про необхідність стати до роботи за 14 календарних днів до відновлення роботи.

Після закінчення дозволеного строку призупинення дія трудового договору має бути відновлена, якщо сторони не домовилися про його законне продовження.

Під час призупинення роботодавець не зобов’язаний виплачувати заробітну плату, гарантійні та компенсаційні виплати, крім сум, які вже належали працівникові на день призупинення.

Закон передбачає, що відшкодування зарплати, гарантійних і компенсаційних виплат за період призупинення покладається на державу, яка здійснює збройну агресію проти України, а механізм відшкодування пов’язаних із трудовими відносинами втрат має визначатися окремо. Це положення не означає, що роботодавець повинен самостійно продовжувати виплачувати зарплату за час законного призупинення трудового договору.

Так. Під час воєнного стану і працівник, і роботодавець повинні забезпечувати можливість зв’язку один з одним, у тому числі під час призупинення трудового договору.

Про зміну адреси, електронної пошти, номера телефону або інших контактних даних необхідно повідомити іншу сторону невідкладно, але не пізніше 10 календарних днів.

Якщо сторона не повідомила нові контактні дані, повідомлення, надіслане іншою стороною за останніми відомими контактами, може вважатися належним повідомленням у випадках, передбачених законом.

Кодекс законів про працю України

Закон України від 15 березня 2022 року № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» з урахуванням змін, зокрема внесених Законом № 4412-IX, окремі положення якого щодо призупинення трудового договору були введені в дію з березня 2026 року.

Зверніть увагу: конкретна правова оцінка звільнення або переведення залежить від підстави, формулювання наказу, умов трудового договору та фактичних обставин. Якщо ви вважаєте, що ваші трудові права порушено, варто отримати індивідуальну правову консультацію.

Якщо ви вважаєте, що ваші права порушені ви можете отримати безкоштовну первинну правову допомогу. 

Скористайтесь нашим довідником пунктів безоплатної правової допомоги