Обмеження прав людини в умовах воєнного стану

Так. Конституція України допускає встановлення окремих тимчасових обмежень прав і свобод в умовах воєнного або надзвичайного стану із зазначенням строку дії таких обмежень.

Водночас сам факт введення воєнного стану не означає, що будь-яке право людини автоматично припиняє діяти. Обмеження повинні мати правову підставу та застосовуватися в межах повноважень, визначених Конституцією України, Законом України «Про правовий режим воєнного стану» та указом Президента України про введення воєнного стану.

Закон передбачає, що військове командування разом із військовими адміністраціями, а у визначених законом випадках із залученням інших органів влади та місцевого самоврядування, може запроваджувати заходи правового режиму воєнного стану в межах установлених тимчасових обмежень.

Воєнний стан — це особливий правовий режим, який вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії, загрози нападу чи небезпеки державній незалежності або територіальній цілісності України.

Він надає державним органам, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування додаткові повноваження, необхідні для оборони держави та забезпечення безпеки.

У повсякденній мові іноді використовується словосполучення «військовий стан», однак юридично правильний термін українського законодавства — «воєнний стан».

Станом на 9 серпня 2026 року строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 2 серпня 2026 року ще на 90 діб.

Указом про введення воєнного стану передбачена можливість тимчасового обмеження прав, установлених статтями 30–34, 38, 39, 41–44 та 53 Конституції України.

Йдеться, зокрема, про недоторканність житла, таємницю листування і комунікацій, невтручання в особисте і сімейне життя, свободу пересування, свободу думки і слова, окремі форми участі громадян в управлінні державними справами, мирні зібрання, право власності, підприємницьку діяльність, працю, страйк та освіту.

Важливо розрізняти можливість обмеження права і фактичне запровадження конкретного обмеження. Не всі передбачені законом заходи застосовуються автоматично на всій території України.

Стаття 64 Конституції України прямо визначає перелік прав і свобод, які не можуть бути обмежені навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану.

До них належать, зокрема, рівність громадян перед законом, право на життя і повагу до гідності, право на свободу та особисту недоторканність, право на звернення до органів влади, право на житло, захист сім'ї та дітей, право на судовий захист, відшкодування шкоди, завданої незаконними діями держави, право знати свої права й обов'язки, право на професійну правничу допомогу, презумпція невинуватості та право не свідчити проти себе і близьких.

Повний перелік міститься у статтях 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55–63 Конституції України.

Закон передбачає значно ширший перелік заходів, ніж просто комендантська година. Залежно від ситуації та прийнятих уповноваженими органами рішень можуть застосовуватися:

• комендантська година та спеціальний режим світломаскування; особливий режим в'їзду і виїзду та обмеження пересування людей і транспортних засобів; перевірка документів, а у визначених законом випадках огляд речей, транспорту, багажу, вантажів, службових приміщень і житла; заборона або обмеження масових заходів; трудова повинність та залучення до суспільно корисних робіт у передбачених законом випадках; примусове відчуження приватного або комунального майна для потреб держави з оформленням відповідних документів; обмеження щодо місця перебування або проживання; спеціальні правила роботи електронних комунікацій, медіа та інших засобів поширення інформації; військово-квартирна повинність; евакуація населення з небезпечних територій; нормоване забезпечення населення окремими продовольчими та непродовольчими товарами; спеціальні обмеження щодо торгівлі зброєю, небезпечними речовинами та в установлених випадках алкогольними напоями.

Перелік заходів визначений статтею 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану». Конкретний захід має застосовуватися на законній підставі та в порядку, встановленому законодавством.

На територіях, де діє воєнний стан, можуть утворюватися військові адміністрації — тимчасові державні органи, завданням яких є забезпечення дії Конституції і законів України, оборони, цивільного захисту, громадської безпеки, захисту критичної інфраструктури та прав і законних інтересів громадян.

Рішення про утворення військової адміністрації приймає Президент України за поданням відповідної обласної державної адміністрації або військового командування.

Військові адміністрації населених пунктів можуть утворюватися, зокрема, там, де органи місцевого самоврядування або їхні посадові особи не здійснюють покладені на них повноваження.

Воєнний стан припиняється після закінчення строку, на який його було введено або продовжено.

Він також може бути скасований до закінчення цього строку, якщо буде усунено загрозу нападу або небезпеку державній незалежності чи територіальній цілісності України. Таке рішення оформлюється відповідним указом Президента України.

Отже, припинення бойових дій саме по собі не є автоматичним юридичним припиненням воєнного стану — має припинитися строк його дії або бути прийняте рішення про дострокове скасування.

Воєнний стан не скасовує право людини на правовий захист. Право звертатися до суду за захистом своїх прав та право на професійну правничу допомогу належать до конституційних гарантій, які не можуть бути обмежені в умовах воєнного стану.

Якщо рішення, дія або бездіяльність державного органу, військової адміністрації чи посадової особи, на вашу думку, порушує ваші права, варто отримати індивідуальну правову консультацію з урахуванням конкретних обставин.

Скористайтесь довідником пунктів безкоштовної первинної правової допомоги

• Стаття 64 Конституції України

• Закон України «Про правовий режим воєнного стану»

  Правовий режим діє на підставі постійно поновлюваних нормативних актів

• Указ Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні»
• Закон України від 14.07.2026 р. № 4928-ІХ