вул. 8 Березня, 46/125,
м. Ужгород, 88009
тел.: +38 (0312) 61-96-61
e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Вацлав Гавел і розвиток ромського руху

Цього року 5 жовтня виповнилось би 83 роки з дня народження особи, яка свого часу внесла значний вклад у розвиток демократичних засад європейського державотворення. Ним був Вацлав Гавел – останній президент Чехословацької і перший президент Чеської республіки.
Його спочатку Аполітичний рух за краще «життя у правді» протиставляючи його «життю у брехні» посттоталітарного суспільства, актуальний і сьогодні.
Ми пов’язуємо це ім’я ще із розвитком міжнародного дисидентського та ромського рухів. Як це відбувалось? Чи зможемо ми відкрито говорити про «життя у брехні», намагатись «жити у правді»?На ці питання ми спробуємо розповісти у нашій статті.

 

Ва́цлав Га́вел народився 5 жовтня 1936 року, і був чеським письменником, драматургом, дисидентом, правозахисником та державним діячем, а також одним із засновників Громадянського форуму та членом Європейської ради з толерантності та примирення. Як драматург і філософ Гавел очолив інтелектуальний спротив комуністичній ідеології в Чехословаччині і певною мірою в усій Східній Європі.
Звичайно, ви запитаєте, шановні читачі, яким чином розповідь про Вацлава Гавела стосується розвитку ромського руху Чехословаччини? Що є спільним між ними?
Для того, аби краще зрозуміти цей зв'язок, ми повинні зупинитись на основному ідеологічному документі, який підготував рух до повалення комуністичного режиму – Хартії – 77. Ось що в ній говорилось стосовно ромів.
«Ситуація щодо ромів, з їхніми триваючими проблеми та шляхами вирішення так званого «ромського питання», які на сьогодні обмежуються репресивними заходами, які часто мають характер національної кампанії, про які не знає більшість населення, є актуальними, та каменем спотикання у їх вирішенні. Вирішення ромських проблем в Чехословаччині є провальними у більшості проведених компаній".
…« Час вимагає, на основі конфліктної ситуації щодо ромів, у контексті Конституції, яка повинна гарантувати забезпечення повної рівності громадян, не тільки окремих індивідуальних, але також і колективних. Вони мають право на мову, культуру та розвиток конкретних інтересів.»
…«З цієї точки зору політика комуністичного режиму викликала більше проблем, стосовно ромів, аніж тих, що були фактично вирішено»
.Декларації Хартії 77 була опублікована у грудня 1978 року в Самвидаві, підписана Вацлавом Гавлом і з Ладіслав Гейданеком (Hejdánkem)
Ось тепер ми повинні більш детально зупинитись і розповісти про ромську династію Голомеків, оскільки члени великої рідні, як це часто буває у ромів, брали активну участь у розбудові посткомуністичної Чехословаччини.
Першим, найбільш відомій у цій династії був Томаш Голомек.
Ось що писала ромська газета “Амаро Гендалос”) в своїй постійній рубриці “З ромського історичного та культурного календаря”:
“ У 1998 році віці 77 років помер полковник чехословацької армії, військовий командир юриспруденції Томаш Голомек. Перший ромський студент пражського Карлового Університету, перший ромський юрист на території колишньої Чехословаччини і перший посланець народного об’єднання ЧССР. Він народився, як син вайди “ромського табору”. Все своє життя – від етапу студентства, аж до зрілої мудрості – він продовжував відстоювати ідеали справедливого “поділу хліба” як між гаджами, так між ромами”.

Наступний - Мирослав Голомек -
Засновник Союзу циган. Мирослав Голомек народився в містечку Святоборіце (Svatobořice біля Kyjov), і наслідував справу свого дядька Томаша. У 1969 році він очолює Союзу циган, і присвячує своє життя в області ромських досліджень, намагаючись поліпшити взаєморозуміння між меншиною ромів і більшістю населення в колишній Чехословаччині.

Карл Голомек закінчив технічний університет в Брно і одержав диплом інженера - механіка. Після служби в армії, він викладав у військовому університеті у Вишкові. Після цього він створив конструкторське бюро, яке плідно працювало під його керівництвом двадцять років. Однак його ніколи не покидала думка зайнятися активною політичною діяльністю. І він втілив її у життя на початку семидесятих років. В 1971 - 1973 він займається створенням асоціації ромів та румун. (Трохи пізніше вона була розформована урядом).
Після публікації організації "Хартії 77" починає розповсюджувати книги заборонених авторів серед своїх колег та знайомих. Переслідується урядом. В 1989 році організує, як і Вацлав Гавел, Громадський форум в Брно. У 1989 році виходить з пропозицією у Парламент з тезами основних проблем ромів у Чехословаччині. В цьому ж році стає членом федеральної парламентської комісії щодо розробки Конституції. До дня смерті у 2018 році Карл Голомек є головою і президентом товариства друзів музею ромської культури в Брно, членом Асоціації ромів Моравії і президентом Хельсинської спілки ромів Моравії. Він також очолював приватну компанію, яка займалась працевлаштуванням ромів в Брно. Декілька років тому Карл Голомек організував ромський музей Холокосту, який розташований на території колишнього концтабору в Терезіні.
Ось як згадує Карел Голомек про свою співпрацю у дисидентському русі у одному із інтерв'ю:
«Завдяки різним обставинам, я знав, Вацлава Гавела протягом дуже довгого часу. Я не знав його особисто, до того моменту, як була створена Хартія-77. Я дізнався, що багато хто з моїх друзів втрачають професійну роботу і перебувають на околиці суспільства, якщо не прямо у в'язниці. Раптом я не відчув себе не таким самотнім, і мій стан душі принципово покращився.
Мій шурин , Мілан Сімеска - старший, був, мабуть, найвідомішим дисидентом у Словаччині. Він був у "колі" Гавела, як ми говоримо сьогодні. Я дізнався про публікацію Хартії 77 від нього. Я знав все про людей навколо Вацлава Гавела, що вони робили, про їхнє позбавлення волі. Я пам'ятаю з тих днів як Сімеска сказав мені, що багато конспіративних зустрічей були включені у театральні постановки. Існували кілька груп відомих акторів серед дисидентів. У моєму сімейному архіві є знімок мого шурина, який виконував роль кардинала Рішельє в одній такій п’єсі.»
«Як депутат від Чеської національної ради, я працював у тісному контакті з Вацлавом Гавелом і мав можливість оцінити його у роботі щодо ромів. Я пам'ятаю одину або дві події з цього приводу. Перша його підтримка стосувалась зведенням пам'ятника жертвам ромського поселення Лети, знищеного нацистами у роки Другої світової війни. Діяльність була організована Управлінням Президента, і був великий його особистий підхід до вирішення цієї проблеми. Другою подією є серія круглих столів, які він він організував з представниками ромської меншини в Вілла Амалія, модератором якого був Майкл Koчаб. Гавел був завжди на них присутній, і я ціную його підхід і його поведінку під час цих заходів. Він завжди був спостережливим, тихим послідовником обговорення. В кінці обговорення він завжди давав абсолютно точну оцінку ситуації і які дії необхідно прийняти, аби їх вирішити. .
Гавел пішов від нас у той час, коли ми потребували його найбільше. Він відверто критикував те, що відбувається в суспільстві. Це не просто окремі критичні зауваження, а й виступи про те, як не допустити до створення бюрократично-мафіозної держави.»
Сьогодні на прикладі діяльності дисидентського руху, очолюваного Вацлавом Гавлом, ми спробували показати вам, шановні читачі, що зміни у суспільстві, у ромському русі, не стануться самі по собі. Для цього необхідно готувати суспільну думку з одного боку, прагнути перемін і змінюватись самим з іншого. Жити по правді набагато важче, ніж житі у неправді. У цьму ми переконалися на прикладі життя Вацлава Гавла і ромів династії Голомек.
Євгенія Навроцька

Виготовлено в рамках проекту «За Ромів – Проти Стереотипів», який профінансовано згідно гранту Чорноморського трасту, проект Німецького Фонду Маршала Сполучених штатів Америки.
Думки, висловлені в даному матеріалі не обов’язково співпадають з позицію Чорноморського трасту чи його партнерів.

Produced within the framework of the project “Pro-Roma Against Stereotypes”, financed via the grant provided by the Black Sea Trust, a Project of the German Marshall Fund of the United States.
Opinions expressed in this publication do not necessarily represent those of the Black Sea Trust or its partners.



 
Висловлюємо щиру подяку за фінансову та організаційну підтримку діяльності нашої організації