вул. 8 Березня, 46/125,
м. Ужгород, 88009
тел.: +38 (0312) 61-96-61
e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Ромські письменники Закарпаття

Руйнуємо стереотипи:

 роми «не мають» власної писемної мови та літератури

 

Ромські письменники Закарпаття

 

 

Юрій Митрович. «Казки верховини»

На Закарпатті серед ромської громади теж є свої автори друкованого слова. Найбільш відомий ще з кінця 50-х років минулого століття казкар Юрій Митрович з села Горінчево Хустського району.

Його «відкрив» професор філології Павло Лінтур, який був родом з тих місць. Саме у чудово проілюстрованій книзі «Казки верховини» (1960 рік), яка потім перевидавалась кілька разів, поряд з відомими казкарями (Андрієм Калин, Юрієм Королович, Дмитром Юрчак, Юрієм  Баняс), опубліковані чотири казки рома Юрія Митровича українською мовою – оригінальні, добрі, по-філософські мудрі. Цікаві теми казок у Ю.Митровича, який вдало використовує порівняння, метафори, образно подає події та героїв. Казки дуже емоційні, дохідливі. До речі, У пана Юрія була найбільша бібліотека серед ромів Закарпаття. 

 

А.Адам. Є Навроцька. «Українсько-ромський розмовник»

 Зі здобуттям незалежності Україною, увага до ромського слова відродилась. Спочатку авторами Аладаром Адам та Євгенією Навроцькою був виданий «Українсько-ромський розмовник» (2003 рік), у якому вперше за останні 40 років широкий загал читачів зміг отримати не тільки перші розмовні фрази з життя, але і інформацію про історію ромського народу, перші уроки з вивчення ромської мови, широко побутуючі приказки. Передмову до видання написав професор УжНУ Петро Лизанець, а ілюстрації до текстів підготувала відома художниця Одарка Долгош.

 

Аладар Адам, Євгенія Навроцька, Юлія Зейкан «Білий камінь з чорної катівні»

У 2007 році авторами Аладаром Адамом, Євгенією Навроцькою, Юлією Зейкан була підготовлена до друку книга «Білий камінь з чорної катівні», у якій були задокументовані спогади ромів, що пережили наругу під час Другої світової війни. Це одне із перших видань, яке присвячене Параїмосу (циганський „Голокост”). Як відомо, Друга світова війна принесла  на голови ромського народу багато бід і страждань. Але за весь повоєнний час не було жодного видання про це лихоліття.

 Ці спогади збирались протягом 1998 – 2001 років, коли оформлялися анкети-заяви для подання до Окружного суду в Лос-Анжелес позову до швейцарських банків, в яких зберігались кошти, вилучені у ромів під час війни. Доповнене видання і деякими документами, які стосувались переслідування ромів. Книга була видана українською і ромською мовами.

 

Тиберій Горват, Олександр Горват. «Енциклопедія ромського музичного мистецтва Закарпаття».

У 2010 році Горват Тиберій Олександрович підготував до видання  «Енциклопедію ромського музичного мистецтва Закарпаття», що описує життя 83 відомих ромських музикантів Закарпаття. У книзі надаються портрети всіх ромських музикантів та розповідь про їхній життєвий і творчий шлях у мистецтві.

Нещодавно Віллі Пап-молодший та Едуард Пап у 2018 році підготували чудове видання «Музичний фольклор ромів Закарпаття», куди ввійшли матеріали про ромську музичну культуру нашого краю за останні сто років. У виданні можна дізнатись про участь ромів у становленні Закарпатського обласного народного хору та філармонії, ромські музичні родини Закарпаття, ромську школу Ужгорода і ромський джаз. Окремим розділом опубліковані 32 ромські народні пісні, які досі звучать у виконанні ромських музикантів та співаків.

 

Миколи Бурмек-Дюрі. «Щоденник рома-мандрівника», «Вікно у минулі роки» 

  Молодий письменник Миколи Бурмек-Дюрі нещодавно презентував свій перший роман «Щоденник рома-мандрівника» (2017р.). Микола став першим ромом в Україні який надав читачеві унікальну нагоду побачити наш звичний світ очима рома. Роман не є для письменника першим. Свого часу відбулась проба пера Миколи, який написав книгу «Вікно у минулі роки» (2015 р.), що описує як роми в роки Другої світової війни перенесли жахи Голокосту.

Циганське око гостре, прозірливе як промінь лазера. Про це ми зазвичай здогадуємося, але майже нічого не знаємо. Світ ромів поки що залишається віддаленим, відокремленим завдяки традиціям неповторності, а скоріше – інакшості особливої ромської культури, яка у фізичному розумінні знаходиться буквально поряд. 

Перевага прози Миколи Бурмека-Дюрія в тому, що вона йде не від книжок, а виключно від традицій ромської культури, ромського бачення життя. Як розповідає автор, у виданні «Щоденник рома-мандрівника», йдеться про хлопця, який народився у мандрівці, та продовжував її далі, щоб заробити собі на життя. Це  україномовне ромське видання, яке дарує читачеві унікальну нагоду побачити наш звичний світ очима рома у його стосунках всередині ромської громади, співжиття з іншими народами.

 Євгенія Навроцька

 Виготовлено в рамках проекту «За Ромів – Проти Стереотипів», який профінансовано згідно гранту Чорноморського трасту, проект Німецького Фонду Маршала Сполучених штатів Америки.

Думки, висловлені в даному матеріалі не обов’язково співпадають з позицію Чорноморського трасту чи його партнерів.

 

Produced within the framework of the project “Pro-Roma Against Stereotypes”, financed via the grant provided by the Black Sea Trust, a Project of the German Marshall Fund of the United States.

Opinions expressed in this publication do not necessarily represent those of the Black Sea Trust or its partners.

 



 
Висловлюємо щиру подяку за фінансову та організаційну підтримку діяльності нашої організації